Про зв'язок феритину та гормонів щитоподібної залози

Про зв'язок феритину та гормонів щитоподібної залози

Хто винен у дефіциті?

Коли жінку турбує:

це характерно і для залізодефіцитної анемії, і для гіпотиреозу — зниження функції щитоподібної залози. І це не просто збіг!

Тиреоїдна пероксидаза — фермент щитоподібної залози, що синтезує тиреоїдні гормони, приєднуючи йод до тиреоглобуліну, — це залізозалежний фермент, тому при дефіциті заліза можливий також дефіцит гормонів щитоподібної залози. І навпаки! Гіпотиреоз сприяє зниженню кислотності шлунка, що веде до поганого засвоєння заліза. Також гіпотиреоз може викликати рясні менструації, що збільшує втрату заліза і сприяє залізодефіцитній анемії.

Дефіцит заліза = дефіцит тиреоїдних гормонів. Дефіцит тиреоїдних гормонів = дефіцит заліза.

Та трапляється, що гіпотиреоз винен в іншого роду анемії — макроцитарній. Це коли еритроцити завеликі, але не можуть переносити кисень. Найчастіша причина — дефіцит вітамінів В12 та (або) В9 (фолієвої кислоти).

Гіпотиреоз сповільнює метаболічні процеси, серед іншого — перетворення в біологічно активну форму в шлунку і засвоєння В12 в кишечнику, а також гіпотиреоз негативно впливає на взаємодію нашого мікробіому з В12 та фолієвою кислотою.

Коли дефіцит тиреоїдних гормонів з'являється на тлі аутоімунного процесу в щитоподібній залозі (АІТ), то нестача В12 може бути наслідком паралельного аутоімунного процесу в шлунку — аутоімунного гастриту (АІГ).

Де є одне аутоімунне захворювання — може бути й інше. Так, при АІТ можуть з'явитись антитіла до парієтальних клітин шлунка чи до складової шлункового соку і розвинутись АІГ.

Уповільнення метаболізму внаслідок зменшення тиреоїдних гормонів проявляється мерзлякуватістю, набряклістю рук та обличчя, тьмяністю шкіри, посиленням випадіння волосся, ламкістю нігтів, сповільненням серцебиття, втомлюваністю, сонливістю, апатією. Ці сигнали зниженого метаболізму сприймаються організмом як менша потреба у кисні, і це дає ниркам сигнал виробляти менше еритропоетину, що стимулює виробництво еритроцитів кістковим мозком. У результаті отримуємо нормохромну анемію — еритроцити достатньо насичені гемоглобіном, але їх замало.

Отже, недостатня кількість гормонів щитоподібної залози може призвести до будь-якої анемії: залізодефіцитної, макроцитарної та навіть нормохромної. Та найчастіше саме залізодефіцитна анемія пов'язана з гіпотиреозом.

Які аналізи здати

Перелік аналізів, актуальних для оцінки діяльності щитоподібної залози та діагностики анемії:

Приклад з життя

Звернулась жінка К., 38 років, зі скаргами на запаморочення і «туман у голові», постійне бажання лягти, збільшення ваги, набряклість обличчя, сухість шкіри рук і неможливість вдягти улюблені каблучки через набряклість пальців рук зранку, емоційну лабільність, нерегулярність місячних.

При огляді привертають увагу вага 75 кг при зрості 159 см, блідість і сухість шкіри, поверхні нігтів нерівні, волосся тьмяне, частота пульсу 58 ударів за хвилину.

При лабораторних дослідженнях виявлено такі відхилення: підвищення рівня ТТГ до 7, феритин = 10, гемоглобін = 118, вітамін Д3 = 14. Додатково пацієнтка була проконсультована гінекологом, патології не було виявлено.

В цій ситуації було призначено мінімальну дозу тироксину, препарат двовалентного заліза, лікувальну дозу вітаміну Д3, харчову добавку йоду. При контрольних тестах через 60 днів: ТТГ = 2,9, феритин = 28, гемоглобін = 128, Д3 = 35.

Пацієнтка виглядає значно краще і самопочуття її істотно покращилось, однак волосся все ж довелось вкоротити. Я дала рекомендації щодо подальшого прийому ліків, харчового раціону, поради з модифікації стилю життя та фізичних навантажень.