Рефлюкс: що це і чому

Рефлюкс: що це і чому

Рефлюкс — це зворотній рух вмісту дванадцятипалої кишки у шлунок або вмісту шлунка у просвіт стравоходу.

Є рефлюкси іншої локалізації — між дванадцятипалою кишкою і жовчевими протоками печінки, в урології розглядають рефлюкс між сечоводом і мискою нирки — загалом, там, де присутні сфінктери, завжди можуть з'явитись розлади синхронізації і аномальний рух.

Гастроезофагеальний рефлюкс

Гастроезофагальний рефлюкс — це переміщення вмісту шлунка в просвіт стравоходу, глотку і ротову порожнину. Ми відчуваємо кислий або солоний присмак в роті, відчуття першіння в горлі, палання за грудиною по ходу стравоходу — печію. Якщо це часто і давно, трапляється натще або вночі, бісить і виснажує, то лікар при першій зустрічі називає це гастроезофагальна рефлюксна хвороба.

Небезпека гастроезофагального рефлюксу полягає в хімічному обпіканні соляною кислотою і пепсином ніжного і не пристосованого до хімічних атак епітелію стравоходу.

Тривалий опік призводить до ерозування, рубцювання та проліферативних змін клітин епітелія стравоходу на такі, що нагадують клітини шлунка або кишечника. В перспективі такі зміни (метаплазія) можуть прогресувати, клітини ще більше спотворюються, і це вже називається дисплазія і потребує спостереження і лікування із залученням ендоскопіста і онколога.

Дуоденогастральний рефлюкс

Існує також дуоденогастральний рефлюкс — коли рефлюктат більш лужний через вміст жовчі, але не менш агресивний і додатково може містити травні ферменти підшлункової залози.

Такий рефлюкс виникає через підсилення гідростатичного тиску в просвіті дванадцятипалої кишки найчастіше внаслідок набряку слизової. Вміст кишки пересувається туди, де більший простір — у шлунок.

Жовчний міхур — жертва, а не причина

Серед пацієнтів прийнято звинувачувати жовчний міхур, та насправді він лише жертва. Жовчний міхур прагне вільно виділити свій секрет у просвіт кишки, де він змішається з секретом підшлункової залози, і разом вони з'єднаються з хімусом і приймуть участь у травленні. Проте все це відбувається важко, особливо, якщо в дванадцятипалій кишці існує перешкода у вигляді запалення, набряку слизової, наприклад, внаслідок проживання глистів, хелікобактерної інфекції або надмірного бактеріального росту.

Отже, осад у жовчному міхурі, дисфункція сфінктерів, холестероз міхура і навіть жовчокам'яна хвороба — часто це наслідки розладів з боку дванадцятипалої кишки.

Що важливо проаналізувати

Про небезпеки хелікобактеріозу можна прочитати тут.

Що може порадити лікар

Відчуття печіння язика — це не ознака рефлюксу, а радше наслідок глибокого дефіциту вітамінів групи В та аутоімунного гастриту, тому не варто зволікати з візитом до лікаря.

Корисно вести харчовий щоденник, де відмітки про здуття, біль, відрижку, печію тощо будуть поряд з умовами виникнення скарг, переліком страв та об'ємом порцій.