Популярно про гастрити

Дотепер зустрічаю людей, що призвичаїлись до весняних та осінніх загострень гастриту і не чули про хелікобактер.

Кожен "старий виразківець” – так назвав себе один з наших пацієнтів – надзвичайно консервативний, скептично налаштований, переконаний ЗОЖ-ник, озброєний порадами відомих цілителів. Кровотеча, перфорація, рубцеве звуження виходу зі шлунка і, навіть, пухлина «внаслідок тривалого виразкового анамнезу» – сприймаються як неминучість.

Така сумирність, приреченість мене глибоко засмучують.

В 2005 році австралійські дослідники — патолог Робін Уоррен та хірург Баррі Маршалл — отримали Нобелівську премію за сенсаційне відкриття в галузі медицини. Дослідження тривали з 1981 року, відколи Робін Уоррен помітив у слизових оболонках шлунків загиблих внаслідок раку шлунка людей спіралеподібні мікроорганізми. Його товариш Баррі Маршал випив культуру мікроорганізму хелікобактер пілорі і через два тижні отримав відчуття, притаманні гастриту: дискомфорт, біль у верхній половині живота, нудоту. Так було виявлено бактерію хелікобактер пілорі - причину 98% всіх виразок дванадцятипалої кишки, 90% доброякісних немедикаментозних виразок шлунка, 70% випадків рака шлунка.

В 1994 році Міжнародна агенція з вивчення раку віднесла хелікобактерну інфекцію до канцерогенів 1-го порядку.

Зараження хелікобактером можливе від людини до людини через слину при поцілунках, при використанні спільного посуду, коли ми доїдаємо та допиваємо один за одним. У зовнішньому середовищі мікроорганізм недовговічний, тому заразитись при використанні вимитого сухого посуду неможливо.

В Україні для виявлення хелікобактеріозу у людини використовують дихальний тест – високоточний, а також зручний і приємний для пацієнта аналіз, що не потребує гастроскопії і навіть забору крові. Цей тест завжди можна зробити в амбулаторії ГастроСвіт.

Про наявність цієї інфекції в родині опосередковано свідчать захворювання шлунка, зокрема, онкологічні, у близьких родичів пацієнта.

Якщо ж виявлено атрофічний гастрит, або довелось перенести операцію з приводу виразки, то хелікобактер — давній супутник нещасливця.

Сучасні противиразкові препарати – це кислотоблокуючі та антимікробні ліки в таблетках, що застосовуються погодинно, з інтрвалом 12 годин. Але хелікобактери - древні істоти, вони вміють пристосовуватись, змінитись і заховатись. Тому лікування виразкової хвороби та хронічного гастриту вимагає від хворого скрупульозності та самодисципліни, і недотримання режиму, тривалості прийому, а також доз препаратів – це марно витрачені кошти і час. Так після одної або двох невдалих спроб пацієнт приходить знову, і тоді допомогти йому нелегко, адже звичайний хелікобактер перевтілюється в суперхелікобактера — стійкого до антибіотиків монстра.

Додатковий виклик для пацієнта — це необхідність обстеження сім’ї, щоб уникнути повторного зараження. Треба провести профілактичну бесіду вдома, переконати “невіруючих”, уникнути конфлікту, звинувачень і розслідувань на зразок “хто приніс заразу в дім”.

Якщо є вдома довіра, то вихід знайдеться, і спільні зусилля лише об'єднають людей. А ще є надія на обізнаних дітей, адже питання про хелікобактеріоз входять в тести ЗНО з біології, і у 4-му класі на уроках з охорони здоров’я є тема про захворювання органів травлення і пояснюється основна причина хвороб шлунка.

Про небезпеки хелікобактеріозу можна прочитати тут.

Ілюстрації: Олександра Тумик

Текст: Світлана Вихованець